У дияволі Бог.
Віктор Гюго
– Товариші, сьогодні ми поговоримо про таємні товариства, які в наш час називаються загальним терміном – масонство. Вільні каменяри. Франк-масони. Фармазони. Вільнодумці. Самі вони називають себе гуманістами, інші називають їх сатаністами. Але що ж це таке?
У нашій спецбібліотеці ви знайдете найбільшу в СРСР колекцію книг про масонство. Усіми мовами. Першу групу цих книжок становлять книжки, написані самими масонами. Наприклад, “Містичне життя Ісуса” Спенсера Льюїса, 13-те видання, Сан-Хозе, Каліфорнія, 1959, де повідомляється, що Ісус Христос був членом секти ессенів і “Великого білого братства” з прозорими натяками, що це було тодішнім масонством.
Поруч ви знайдете масонські журнали “Розікрейшн дайджест”, де з номера в номер на обкладинках трошки настирливо красуються портрети різних видатних людей на чолі з Альбертом Ейнштейном. І знову таки з прозорими натяками, що вони були масонами. Загалом, якщо вірити масонським виданням, усі добрі люди, від Ісуса Христа до Альберта Ейнштейна, були масонами.
Все це пересипане обіцянками, що в масонстві ви знайдете світову гармонію, пізнаєте всі таємниці всесвіту, знайдете щастя і таке інше. Але якщо ви спробуєте почитати ці масонські книги та журнали уважніше, то переконаєтеся, що вони на диво порожні і там тільки туман. Словом таємниця залишається таємницею.
Поруч друга група книг – загальна історія таємних товариств. Кабала і магія. Негритянські чаклуни та сибірські шамани. Середньовічні відьми та таємний орден лицарів-храмовників. Масонство: розенкрейцери, ілюмінатори, карбонарії. Туги-душителі Індії, шанувальники кривавої богині Калі. Арабські таємні товариства терористів-гашишників. Російські секти скопців та хлистів. До речі, таким хлистом був відомий Распутін. Анархісти та комуністи. Ку-Клукс-Клан. Сицилійська мафія. Негритянські терористи Мау-мау у Кенії. І так аж до теософії мадам Блаватської (напівєврейка) та антропософії Штейнера (єврей).
При уважному аналізі всіх цих таємних товариств з'ясовуються наступні складові елементи цієї таємниці: психічні хвороби, статеві збочення, наркотики, манія величі, комплекс влади, комплекси руйнування та саморуйнування, садизм та мазохізм. А основною метою цього є боротьба за владу. Як бачите, елементи нам вже трохи знайомі.
Ось я беру книгу Нормана МакКензі "Таємні товариства", Нью-Йорк, 1968. Там прямо говориться, що Маркс і Енгельс виросли в цих таємних товариствах. Або ось дослівно: “Більшовики були найуспішнішим національним таємним суспільством усіх часів, попри їхні претензії, що вони є представниками робітничого класу”
(с. 201).
Але невже таємна поліція Сталіна не знала, що це за таємні товариства? Ось тому-то товаришу Сталіну і довелося перестріляти всіх ленінців, висловлюючись словами державного обвинувача Вишинського, як скажених собак. І так само Гітлеру довелося перестріляти всіх штурмовиків, які привели його до влади. Тоді Гітлер абсолютно відверто заявив у пресі, що якби він не ліквідував штурмовиків, то владу в Німеччині захопили б гомосексуалісти. Вождя штурмовиків Ернста Рема заарештували просто в ліжку, де він спав зі своїм шофером. Під час придушення путчу Рема 30 червня 1934 року, у так звану “Ніч довгих ножів”, було розстріляно близько 7 тис. штурмовиків.
Тепер візьмемо книгу Аркона Дароля “Історія таємних товариств”, Нью-Йорк, 1962. У передмові стоїть:
“Таємні товариства зазвичай вважаються антигромадськими, оскільки вони містять елементи, неприємні чи шкідливі для суспільства загалом... До речі, неможливо відокремити історію таємних товариств від релігії, оскільки навіть справді злочинні таємні суспільства дуже часто мають релігійне походження чи претензії... Ця книга не претендує бути повним описом таємних товариств: такої книги ніколи не було і не буде” (с. 10-11).
Хм, знову це дивне попередження чи застереження, яке ми зустрічали вже багато разів. І в книзі д-ра Ланге-Ейхбаума "Геній, божевілля та слава". І в “Історії Біблії” Хендріка ван Луна, де він пише про тих, хто наближається до абсолютної істини, так: “Але якщо він хоче вести мирне та щасливе життя, то нехай він краще про це мовчить”
. Адже основну таємницю всіх цих таємних товариств можна пояснити однією фразою. Або навіть одним словом. У чому ж річ?
Візьмемо ще книгу Моріса Бессі "Історія магії та надприродного", Лондон, 1964. Процитую вам деякі цікаві місця. Ось, наприклад, про шаманів:
“Шамани зазвичай обираються через їх ненормальний психічний стан, їх професія часто характеризується надзвичайно дивними снами, до яких вони схильні. Часто це гомосексуалісти, схильні до психічних хвороб” (с. 19).
Хм, саме таким шаманом був і біблійний Йосип, який прославився тим, що тлумачив сни фараона. До речі, нагадаю, що Йосип, подібно до шаманів, був педерастом (“Іудейська еротика” Едвардса, с. 104-105). Але це не завадило йому одружитися з гойкою, на шиксі Асенефі, дочці єгиптянина Потіфера. Бачите, що це за єврейська “чистота крові”.
Але й сіонський мудрець Фрейд теж займався шаманством, написавши цілу книгу про психологію сновидінь. До речі, в середні віки тлумачення снів офіційно вважалося чаклунством. І в середні віки Йосип із Фрейдом потрапили б на багаття інквізиції.
Цікаво, що в книзі Бессі, поряд з єврейською каббалою, середньовічними відьмами та відьмаками, алхіміками та факірами, між гіпнотизерами та невротиками, психопатами та парапсихологами, фігурує також і масонство. Основне гасло масонства: "Один за всіх – все за одного!" (с. 257). А ви, мабуть, думали, що це гасло винайшли Дюма чи радянські піонери?
До речі, у повній відповідності до цього гасла працює сьогодні міжнародне масонство, всіляко підтримуючи наших єврейських дисидентів, найчастіше всупереч інтересам своєї власної країни, вимагаючи поставити торгівлю з СРСР і навіть атомне роззброєння в залежність від єврейської еміграції з СРСР. А потім євреї ображаються, коли кажуть, що масонство завжди є жидо-масонством.
Ось тому нам і доводиться заглядати в історію таємних суспільств, магії та надприродного. Загалом, у принципі, все це – історія психічних хвороб. Звідси і дурдоми для наших дисидентів.
Візьмемо третю групу книг про таємні товариства: католицькі книги про масонство. Треба сказати, що це найсерйозніші та найзмістовніші книги на цю тему. Католицтво і масонство завжди були непримиренними ворогами. Основне звинувачення католиків проти масонів: постійна участь у всіх підривних та революційних рухах, де метою є боротьба за владу. А коли вони захоплюють владу, то підривають основи моралі, сім'ї та всього суспільного устрою.
Заглянемо в книгу монсиньйора, тобто кардинала Георга Діллона "Масонство без маски (Таємна сила позаду комунізму)", Лондон, 1965. Цитую: “Давид Вейссман у статті у “Віснику Бнай-Брит” від 3 березня 1950 року пише, що Сталін був євреєм”
(с. 19). Додам, що Бнай-Брит – це центр єврейського масонства, тож джерело досить авторитетне. Отже, євреї самі визнають, що Сталін був євреєм чи, за іншими даними, напівєвреєм. А зараз євреї на весь світ кричать, що Сталін був антисемітом. Ось і розбери тут, де семіт і де антисеміт?
Далі: "Наполеон почав свою кар'єру як масон і залишався ним до кінця життя"
(с. 69). Порівняйте це з іншими даними про Наполеона: гомосекс та агресивність.
“Масонство, навіть у найбільш невинній формі, є кримінальною організацією... Тому вони завжди симпатизують злочинцям. Масони ненавидять будь-які репресивні покарання і роблять усе можливе, щоб скасувати страту навіть за вбивство. Під час революції звичайна практика масонів – відчиняти двері в'язниць, щоби випустити злочинців на голову суспільства. Коли вони не можуть зробити цього, вони роздмухують фальшиву симпатію до злочинців” (с. 111).
Ось чому перше, що зробив масон Керенський після Лютневої революції – це повипускав із в'язниць усіх карних злочинців. В одному Петрограді Керенський випустив із в'язниць десятки тисяч карних злочинців, одночасно ліквідувавши царську поліцію, внаслідок чого утворилася повна анархія.
Про це ви можете почитати в “Ходіннях по муках” Олексія Толстого – як на Дашу напали грабіжники-“стрибунчики”, внаслідок чого в неї вийшли передчасні пологи і дитина померла, а Даша мало не збожеволіла від горя. А в “Сьомому супутнику” Бориса Лавреньова ви можете почитати, як Чека влаштовувала масові облави на цих грабіжників і стріляла їх без суду та слідства разом із буржуями, які допустили до влади Керенського.
Знаючи це, ви зрозумієте дивну діяльність міжнародної організації “Амнесті Інтернешенл”, яка вимагає амністії всім злочинцям у світі, включаючи і наших дисидентів, які сидять у дурдомах. Явні масончики. Сову по польоту видно. А їхні таємні побратими верещать на весь світ і вимагають для “Амнесті” Нобелівську премію миру. Нібито за гуманітарну діяльність. Знаючи це, ви зрозумієте й настирливу гуманність нашого академіка-дисидента Сахарова, якому для авторитету також підсунули Нобелівську премію миру.
Потім кардинал Діллон пише про масонів так: “Як добре відомо, вони мають таку силу, що з ними має рахуватися дипломатія всіх країн світу”
(с. 112). Тому в Євангелії і говориться, що диявол – це князь світу цього, або ще – бог цього віку. Тому ми і торкнулися цієї теми.
Цитую: “Немає іншої країни у світі, де масонство процвітало б більше, ніж в Америці”
(с. 153). До речі, в Америці також найбільша кількість євреїв у світі – 6 мільйонів. Удвічі більше, ніж в Ізраїлі. І більшість наших єврейських дисидентів, які до хрипоти кричать, що вони хочуть до Ізраїлю, потім їдуть зовсім не до Ізраїлю, а до Америки. Ех, Америка-Єврейка. Земля обітована!
Насамкінець монсеньйор Діллон пише, що масонство відіграє головну роль в урядах більшості країн Європи та Південної Америки. Але масонство було заборонене в Німеччині за Гітлера і в Італії за Муссоліні. Вона була заборонене також в Іспанії при Франко та Португалії при Салазарі, незважаючи на всі спроби американського НАТО домогтися дозволу масонства (с. 163).
Візьмемо наступну католицьку книгу: віконт Леон де Понсін “Таємні сили позаду революції (Масонство та іудаїзм)”, Лондон, 1929. На обкладинці червона п'ятикутна радянська зірка, а всередині її – шестикінцева зірка Давида.
Цитую: "Сьогодні у Франції близько 50 тис. масонів" (с. 23). Додам, що Норман МакКензі у своїй книзі “Таємні товариства” вказує, що в Англії 750 тис. масонів, у США більше 4 мільйонів, тобто у США кожна 12-а людина – масон, а інших країнах світу ще близько мільйона масонів (с. 152). Але весь фокус тут не в кількості, а в якості і в тих постах, які вони займають.
Цитую: “Ніхто не може зрозуміти необхідність жахливої клятви, яка вимагається від усіх масонів, клятви, що супроводжується прокльонами та погрозами, щоб вони не розкривали таємниці своєї організації” (с. 26).
А ось і текст цієї масонської клятви: “Якщо я найменшим чином порушу мою клятву, то нехай мені відріжуть голову, нехай вирвуть моє серце, зуби та нутрощі, і кинуть їх у море, нехай спалять моє тіло і розвіють попіл по вітру, щоб нічого не залишилося від мене та моїх думок між людьми та між моїми братами-масонами” (с. 27). Хм, і це називається філантропічним суспільством?!
Далі: “Брехня і дволикість були характерні для всіх революційних рухів, починаючи з 1789 року і до нашого часу. "Потрібно брехати, як диявол, – писав Вольтер, – не боязко, не раз, а сміливо і завжди"
(у листі Теріо) (с. 32). До речі, Вольтер був масоном та ідеологом Французької революції, внаслідок якої на гільйотині загинуло понад мільйон людей.
Усі ви, звичайно, чули про знаменитого революціонера Герцена Олександра Івановича. А ось віконт де Понсін пише, що Герцен був євреєм і масоном (с. 65). Точніше, Герцен був напівєвреєм, він був незаконним сином багатого російського поміщика Івана Олексійовича Яковлєва та німецької єврейки Луїзи Гааг. Оскільки він був незаконним сином, то це трішки схоже на біографію єврейського байстрючка Гітлера. І у Леніна мати була єврейка, дівоче прізвище по батькові Бланк, а по матері Грошопф. А тепер згадайте легенди про антихриста, який народжується від єврейської матері та батька-гоя. Ось тому знаменитий психіатр Юнг і каже, що за кожною легендою є частка правди.
Сам Герцен у книзі “Минуле і думи” пише, що його мати, втікши з дому з його батьком, перетнула кордон Росії, переодягнувшись у чоловічу сукню. Але чому в чоловічу, що вона – лесбіянка? І з якого "дому" вона втекла? Жодних слідів цього “дома” немає. Тому деякі дослідники вважають, що самодур-поміщик просто забрав повію. Тому він на ній і не одружився, а влаштував її вихователькою їхньої незаконної дитини, давши їй придумане ім'я Герцен, нібито від німецького слова "герц", що означає "серце", тобто плід кохання. А Маяковський насміхався: "ім'я Герцена – це хер ціна".
В дитинстві у Герцена було багато дорогих заводних іграшок, але він їх безжально бив і ламав. До речі, навіть радянські біографи Леніна зазначають, що та сама характерна риса – потрошити іграшки – була й у Леніна, пояснюючи це нібито “допитливістю” Леніна. Насправді ж це комплекс руйнування, настільки глибокий, що він проявляється вже в дитинстві. А в юнацтві Герцена раптом чомусь зацікавила Французька революція, де теж все б'ють і ламають.
Навчався Герцен вкрай погано, був дуже лінивий. Але вже в ранньому віці він любив панувати, і найменше протиріччя викликало у нього лють. Комплекс влади, комплекс вождя.
У книзі “Минуле і думи” Герцен пише про свою дружбу з Огарьовим, що перша дружба схожа на перше кохання, що там і сором'язливість, і безумовна відданість, і ревниве бажання винятковості, і болісна туга при розлуці. Типові емоції молодого педераста. Огарьов був у Герцена таким же міньйоном, як Енгельс у Маркса.
Перша дружина Герцена Наталія Олександрівна Захар'їна була дочкою брата його батька Олександра Олексійовича Яковлєва, тобто двоюрідною сестрою Герцена. Кровозмішування. Фараонові шлюби. В результаті від цього шлюбу у Герцена було троє мертвонароджених дітей. Пізніше він одружився другим шлюбом на колишній дружині свого міньйона Огарьова. А потім дочка Герцена від цього шлюбу наклала на себе руки. Чортова карусель! І подібна історія з дітьми була у Маркса і Троцького.
Під час Кримської війни 1853-1856 років, сидячи в Лондоні, Герцен за гроші Ротшильда писав звернення до героїчних захисників Севастополя, закликаючи їх переходити на бік ворога. От вам і перманентний революціонер, вічний дисидент. А насправді це просто психічно хворий виродок. Геніальний? Якщо хочете, то геніальний ідіот – геніот. А після революції цих геніотів стріляють, як скажених собак.
До речі, зауважте характерну ознаку – кровозмішення. Напівєврей Герцен був одружений зі своєю двоюрідною сестрою. Батько всіх євреїв біблійний Авраам був одружений зі своєю зведеною сестрою безплідною Саррою, Альберт Ейнштейн другим шлюбом був одружений теж мало не на рідній сестрі, дівоче прізвище якої було Ельза Ейнштейн. І єдиною жінкою, яку єврейський байстрюк Гітлер любив по-справжньому, була його племінниця Гелі Раубаль, яку він чи вбив, чи довів до самогубства.
А ось віконт де Понсін дає цікаве підґрунтя революції 1903 року в Туреччині. Так звані младотурки. Центр руху младотурків був у Салоніках, де зі 100 тис. населення 70 тис. були... євреями. Майже все керівництво революцією складалося з масонів, більшість з яких була євреями. Все це дуже добре документовано (с. 66-67).
Додам як історичну паралель, що у підготовці нашої Лютневої революції досить підлу роль відігравало військове угруповання, яке називало себе “младотурками”. А насправді це була військова масонська ложа під керівництвом голови комісії оборони Державної Думи Гучкова, де брали участь генерали Василь Йосипович (?) Ромейко-Гурко, Поліванов, Мишлаєвський і так далі.
Шляхом цих “младотурок” пішов наш генерал дисиденції Петро Григоренко, якого ми швиденько розжалували в солдати та затуркали у дурдом. А потім викинули цього “турка” за кордон.
У своєму "Августі" мемзер Солженіцин прикидається мало не монархістом – і водночас дуже розхвалює "младотурків", які зрадили монархію. Виникає питання: ти хто – потенційний масон?
Потім віконт де Понсін аналізує революцію 1918-1919 років в Угорщині. Спочатку там відбулася буржуазна революція 1918 року, де велику роль відігравало масонство. Щось на кшталт нашої Лютневої революції та керенщини. В результаті у 1919 році владу захопив єврей-комуніст Бела Кун – і влаштував червоний терор. В уряді Бела Куна з 26 комісарів – 18 євреїв, більшість яких, включаючи і Бела Куна, були масонами. Серед цих масоно-комуністів був і кумедний братик Лукаш – син єврейського мільйонера у Будапешті! (с. 122-123).
Після розгрому кривавої диктатури Бела Куна новий національний уряд Угорщини заборонив масонство та опублікував документи та списки масонських лож, з яких видно, що 90% угорських масонів було євреями (с. 73). Але подібна ж історія була і з угорським повстанням 1956 р.: комуністичний уряд на 90% – із євреїв, і серед бунтарів також 90% євреїв. І ці єврейські психи біснуватимуться доти, поки в боротьбі за владу не знищать один одного. А потім – несамовитий крик про антисемітизм!
Далі: “Щодо їхньої участі в комуністичній революції в Угорщині... масони найбільше працювали через пресу. Терплячою і наполегливою роботою їм вдалося захопити владу у більшості органів преси...”
(с. 74). А тепер згадайте, що говорить про пресу чесний лорд Чарлз Сноу: що 9 з 10 письменників-писак політично порочні і що, не здійснюй письменники такого негативного впливу на політичне життя народів, світ, мабуть, не знав би Аушвіца, тобто Освенцима.
Все це потрібно знати, щоб зрозуміти наших дисидентів. Адже всі вони працюють через західну пресу. І всі вони так чи інакше пов'язані з євреями.
Товариші, всі ви знаєте, що перша світова війна почалася з пострілу Гаврили Принципа в Сараєво. У яку енциклопедію ви не заглянете, там стоїть, що Принцип – серб. Так? А от де Понсін наводить цитати з офіційного стенографічного звіту про суд над Принципом, де прямо говориться, що Принцип був євреєм. Крім того, він та його спільники були масонами. Студенти, хлопчики віком від 18 до 20 років (с. 80-83). Хіба це не цікаві факти? Але про це ви ніде не дізнаєтесь. Постає питання – чому?
Цілі масонства в естетиці: "Культ потворного і протиприродного в живописі, літературі, музиці та драмі – модернізм... дегенерація"
(с. 99). До речі, під час Великої Чистки чистили також усіх цих модерністів у мистецтві – Мейєрхольда, Бабеля і їм подібних. А тепер ми женемо цих модерністів за кордон.
Потім на с. 130-132 даються списки радянського уряду відразу після революції у 1917-1921 роках. Списки досить пікантні, з часником. Перекладаю з англійської:
Членів / Кількість євреїв, %
Рада Народних комісарів: 22/17, 77,2%
Військовий Комісаріат: 43/33, 76,7%
Наркомінділ: 16/13, 81,2%
Наркомфін: 30/24, 80,0%
Нарком'юст: 21/20, 95,0%
Наркомпрос: 53/42, 79,2%
Наркомат соцзабезпечення: 6/6, 100,0%
Наркомат праці: 8/7, 87,5%
Комісари провінцій: 23/21, 91,0%
Журналісти: 41/41, 100,0%
– Слідом йде список радянських вождів у 1919 році:
Ім'я ("Дівоче" прізвище), національність
Ленін (Ульянов), росіянин, від єврейської матері
Троцький (Бронштейн), єврей
Стеклов (Нахамкес), єврей
Мартов (Цедербаум), єврей
Гусєв (Драбкін), єврей
Каменєв (Розенфельд), єврей
Суханов (Гіммер), єврей
Лагецький (Крахман), єврей
Богданов (Зільберштейн), єврей
Горьов (Гольдман), єврей
Урицький (Радомисльський), єврей
Володарський (Коган), єврей
Свердлов (Свердлов), єврей
Камков (Катц), єврей
Ганецький (Фюрстенберг), єврей
Дан (Гуревич), єврей
Мєшковський (Гольдберг), єврей
Парвус (Гельфанд), єврей
Розанов (Гольденбах), єврей
Мартинов (Зімбар), єврей
Чорноморський (Чорномордич), єврей
П'ятницький (Левін), єврей
Абрамович (Рейн), єврей
Звездич (Фронштейн), єврей
Радек (Собельсон), єврей
Литвинов (Фінкельштейн), єврей
Луначарський (Луначарський), росіянин (був одружений з єврейкою Розенель)
Коллонтай (Коллонтай), російська
Петерс (Петерс), латиш
Маклаковський (Розенблюм), єврей
Лапінський (Левінсон), єврей
Бобров (Натансон), єврей
Глазунов (Шульце), єврей
Лебедєва (Лімсо), єврей
Іоффе (Іоффе), єврей
Камінський (Гофман), єврей
Ну й так далі в цьому ж дусі. Я тут трохи скорочую:
Ізгоєв (Гольдман), єврей
Володимиров (Фельдман), єврей
Ларін (Лур'є), єврей
Красін (Красін), російська
Чичерін (Чічерін), російська
Тут я маю внести поправку: Чичерін, перший наркоміндел СРСР, хоча по батькові він був зі старого стовпового дворянства, але його мати була єврейкою. Крім того, цей мемзер був одружений із єврейкою. А по секрету скажу вам ще, що він був педерастом – і скінчив у божевільні. Зрештою виходить, що із загальної кількості радянських вождів революції в 545 осіб євреї становлять 447 осіб, тобто 82%.
Тепер дам вам додаткову інформацію з інших джерел. Ось ті партії, які робили революцію:
ЦК більшовиків: 9 із 12 євреїв, 75%
ЦК меншовиків: 11 із 11 євреїв, 100%
ЦК правих есерів: 13 із 15 євреїв, 86%
ЦК лівих есерів: 10 із 12 євреїв, 83%
Комітет анархістів: 4 з 5 євреїв, 80%
Органи терору. Комісаріат внутрішніх справ, що включає московську Чека та петроградську Чека: з 64 членів – 43 євреї, тобто 67%.
Перша ленінська Рада робітничих і солдатських депутатів у Москві: із 23 членів бюро – 19 євреїв (82%). Ось вам і робітничо-селянська влада?! І водночас євреї становили 1,1% населення. Загалом, вийшло гірше за татарську навалу.
Причому в усіх цих списках треба враховувати, що ті, хто проходить як не євреї, насправді частенько напівєвреї, як Ленін і Чичерін, або люди, одружені з єврейками, як Луначарський.
А тепер мемзер Солженіцин каже, що радянська влада коштувала російському народові 60 мільйонів людських життів. Так, але з кого складалася ця радянська влада? І хто ж у всьому цьому винен?
Візьмемо з тієї ж серії католицьких книг ще товсту книгу Нести Г. Вебстер “Таємні товариства та підривні рухи”, 8-е видання, Лондон, 1964. Автор – великий історик і написав ще цілу купу дуже серйозних книг на тему революцій та таємних товариств. Але мене зацікавило таке: ось поряд рідкісна книга "Таємниця Зодіаку", де автором є якийсь Юліан Штерн, в дужках Н. Г. Вебстер. Хм, знову та сама історія: найкращим антисемітом є зазвичай сам-семіт.
Наприкінці своєї книги “Таємні товариства” семіт-антисеміт Вебстер-Штерн цитує відомого американського психіатра, який каже, що революціонери та анархісти, по суті, є божевільними або психічно хворими. Потім дослівно:
“Наші божевільні будинки заповнені переважно євреями, принаймні у величезній диспропорції до їхнього числа серед населення. Той факт, що революційний рух складається здебільшого з єврейських елементів, є цікавим підтвердженням вищесказаного” (с. 398).
Слідом Вебстер-Штерн цитує єврейську газету "Єврейський світ", яка коментує загалом, визнаний факт, що "відсоток психічних хвороб серед євреїв набагато більше, ніж у гоїв". Потім газета запитує: "Чи вроджена тут причина, так би мовити, расова схильність до дегенерації, чи це результат зовнішніх умов та причин?"
“Єврейський світ” відповідає на своє власне питання так: причиною цього є... антисемітизм, який діє євреям на нерви та зводить їх з розуму! (с. 398). Хм, ще один єврейський анекдот. Адже кожному ясно, що справа якраз протилежна.
Потім: “Цікаво відзначити, що два симптоми, що спостерігаються в ранніх стадіях “загального паралічу божевільних” – манія переслідування та манія величі – це дві нав'язливі ідеї, які Талмуд та Кабала з їхніми мріями про владу над світом за допомогою мстивого Месії вбили в голову євреям” (с. 399).
Що таке “загальний параліч божевільних”? Це той самий параліч, від якого у віці 53 років врізав дуба товариш напівєврей Ленін. Серед цих єврейських напівкровок психічних хвороб ще більше, ніж у євреїв. А ранні стадії – манія переслідування та манія величі – це те, що рухало Леніним на шляху до революції. Манія переслідування у формі "кривавого царського режиму", який насправді був дуже м'яким, якщо порівняти його з тим, що було після революції. А манія величі – у формі невгамовного вождизму.
Загалом, я маю зробити семіту-антисеміту Вебстеру-Штерну комплімент: він одразу зрозумів суть справи. Тепер розумієте зв'язок між єврейськими дисидентами – дурдомами – та Євміграцією із СРСР?
Хоча католицькі книги про масонство є найкращими джерелами з цього питання, але й вони не відповідають на основне питання – що таке масонство? Таємниця залишається таємницею. Чому? Що за чортівня?
Можливо, отці церкви не знають? Ні, вони чудово знають. Але чому вони мовчать? Якщо кардинали скажуть, то масони дадуть відповідь: “А ви самі чим краще? Адже всі католицькі священики – ченці, обітниця безшлюбності, целібат. Ви вже краще стуліть пельки!”
Насправді ці священики-ченці, звісно, краще. До речі, і в нашій православній церкві весь генералітет, єпископи та архієпископи мають бути ченцями. Перед тим, як навчати грішників, як жити без гріха, спершу доведіть це своїм особистим прикладом. Ось саме у цьому і ключ до проблеми.
Вся справа в тому, що церква і масонство – це дві сторони однієї монети. Біологічно чи тілесно – це єдність. Але ідеологічно чи духовно – це протилежність. Звідси виникає їх боротьба. Звідси й основний закон марксистської діалектики, закон дивний і незрозумілий – про єдність та боротьбу протилежностей як двигунів історичного процесу.
Наприклад, масонський братик Віктор Гюго у своєму романі про Французьку революцію “Дев'яносто третій рік”, роман дуже жорстокий та антирелігійний, прямо пише “In daemone deus”, тобто “У дияволі Бог”. Це масонський трюк – підмінити Бога дияволом. І це основна формула сатаністів – "У дияволі Бог".
Коли гітлерівці захопили Париж, вони висадили в повітря пам'ятник Гюго, гуманіста-сатаніста, який утік із Франції від суду і змушений був 19 років жити у вигнанні. Філософ Сартр, який добре знає ці справи, пише у своєму журналі, що він не бачить у творах Гюго нічого хорошого, крім "галюцинацій" і "божевілля", і що Гюго "просто потвора для паноптикуму". До речі, Гюго дуже співчуває будь-яким виродкам, на кшталт Квазімодо в “Соборі Паризької богоматері”, і злочинцям, на кшталт героя “Знедолених”. І славить революції. Саме те, що говорять католицькі книги, які я вам цитував.
А тепер я беру офіційний журнал чесних відкритих гомосексуалістів у США “Уан” 08.1958, який можна купити у кожному газетному кіоску Нью-Йорка. У цьому журналі є стаття "Я радий, що я гомосексуаліст", сама назва якої говорить за себе. І в цій статті є таке одкровення:
«При сучасній соціальній та культурній системі гомосексуаліст автоматично опиняється членом міжнародного масонства...» (с. 9).
Отже, центральну таємницю масонства, яку нібито не знає навіть Папа Римський, можна купити на вулиці за 50 центів.
Якби потенційні кадри масонства складалися лише з чесних відкритих гомо (4% д-ра Кінсі), то це була б дурниця. Але сюди входять усі 37% д-ра Кінсі: 4% відкритих і 33% прихованих, хто займався цим 5 років, 3 роки, 1 рік або лише один раз, а потім начебто покинув (пригнічені гомо), або навіть тільки мріяв про це уві сні, але до досягнення оргазму (латентні гомо).
Крім того, Кінсі підрахував, що в США кількість людей з “гомосексуальними імпульсами”, тобто з гомосексуальними бажаннями, нехай навіть тимчасовими та легкими, становить для чоловіків 50%. А у жінок за статистикою д-ра Віттельса 47% навіть заміжніх жінок більш-менш знайомі з гомосексом. Його доповнює д-р Кінсі, говорячи, що в США серед одружених пар у період підготовки до статевого акту 54% чоловіків і 52% дружин займаються "ротовим сексом", що є індикатором пригніченого гомосексу. Ці 52-54% повністю відповідають попереднім 50% “гомосексуальних імпульсів” у чоловіків та 47% у жінок.
Отже, 50% людей у США є більш менш двостатевими. І 50% шлюбів у США закінчуються розлученнями. У 1979 році – мільйон розлучень на рік.
Ось це і є потенційним резервуаром масонства: 50% населення, кожна друга людина. Хоча в США лише кожна 12 людина офіційно є масоном. Це члени, кандидати, попутники та ті, хто співчуває партії, ім'я якої легіон. Багато хто з цих людей одружені (зазвичай на таких же жінках), багато хто має дітей (які, коли виростуть, матимуть ті ж проблеми). Одні з них ідуть до церкви і моляться: "Господи, спаси і помилуй!" Інші йдуть у масонство, як свого роду профспілку. Треті однією ногою в церкві, а іншою в масонстві.
Суть американського протестантства в тому, що це практично сектантство, де кожна секта робить те, що їм подобається. І цих сект більше, ніж днів у році. Спектр цих сект розтягується, як віяло, від католицтва до масонства. У деяких протестантських церквах США парафіянам дозволяється бути масонами, але пасторам не можна. В інших – пасторам можна, але парафіянам не можна. В третіх можна бути масонами і пасторами, і парафіянами. Католики суворіші: там для тих, кого тягне в масони, є свій спеціальний орден “Лицарі Колумба”.
Російська православна церква за кордоном розкололася на кілька юрисдикцій і, в принципі, пішла шляхом протестантства. У США є навіть “православне масонство”, щось на кшталт “ангельської чортівщини”. А потім, глянеш, а дочка священика, поповна виходить заміж за масона, а тато все це благословляє. Або онучка масона виходить заміж за сина священика. Або одна сестра виходить заміж за семінариста, а друга сестра – за масона. Ходять вони до церкви і моляться: "Господи, спаси і помилуй!" Тому й кажуть, що навколо мирянина крутиться один чорт, а навколо священика – 10 чортів.
У 1884 році Папа Римський Лев XIII випустив енцикліку, де прямо говорить, що рід людський розділений на два протилежні табори: один під Богом, а інший під сатаною. А знаменитий письменник із ченців Рабле каже, що половина світу не знає, як живе інша половина. Про що це вони говорять? Що це за дві половини? Якщо врахувати вищезгадані 50% двостатевих, то так воно і виходить. Раніше була містика, а тепер – статистика!
Богослови кажуть, що диявол – це антитеза Господа Бога, мавпа Господа Бога. Тепер ви самі бачите, що це таке. 50% двостатевих – це ті, кого, мяко кажучи, спокушає диявол. А Бог... що таке Бог? Та це просто друга половина – нормальні здорові люди. Такі як ви і я.
Наступна глaвa
Перейти до ЗМІСТУ